ЛИСТ ДО ЛЮДОЖЕРІВ

Кохані людожери
Не дивіться вовком
на людину,
яка питає, чи є вільні місця
у вагоні.
Зрозумійте.
Інші люди теж мають
дві ноги та сідниці.

Кохані людожери.
Почекайте хвилину.
Не топчіть слабших.
Не скрегочіть зубами.

Зрозумійте.
Людей - багато,
буде ще більше,
отже посуньтеся трохи.
Уступіть.

Кохані людожери.
Не скуповуйте всіх
свічок, шнурків і макарону.
Не говоріть обернені задом:
Я, мене, мій, моє,
мій шлунок, моє волосся,
мій відтиск, мої штани,
моя дружина, мої діти,
моя думка...

Кохані людожери.
Не з'їдаймо одне одного.
Добре?
Бо не воскреснемо.
Серйозно. 

 Тадеуш Ружевіч (переклад Колошук Г.Г.)

Літо

Дай мені руку, матусю,
підемо по росі!
Трава буде зелена,
ми будемо босі.
Дерева будуть зелені,
гори будуть зелені,
хмари будуть зелені,
великі і пухнасті!
Будинки будуть зелені,
дими будуть зелені ...
А знаєш, чому зелені?
Тому що це буде літо!

Данута Вавілов (переклад Колошук Г.Г.)

Первоцвіт

Ще у полі стільки снігу,
ще струмочок скутий льодом,
а первоцвіт уже на березі
виріс прекрасний, усміхнений.

Привіт, привіт, біла квіточко,
ясну голівку поверни до сонця,
вже лелеки прилетіли,
в небі чутно спів жайворонка.

Старі верби нахилили
М'які віти над квіткою:
"Де весна? Скажи, милий,
ти не бачив її випадково?"

Але він видно волів мовчати
Про що думав – хто ж здогадається?
Подивився на небо, подивився на поля,
І прошепотів тихо: "Як тут красиво..."

Владислав Бронєвський (переклад Колошук Г.Г.)

Надгробок

Тут лежить старосвітська, як кома,
авторка пари віршів. Вічний спокій
зволила дать їй земля, не дивлячись на те, що труп
не належав до жодної з літературних груп.
Але однаково нічого кращого немає на могилі
окрім римованки цієї, лопуха й сови.
Перехожий, дістань з портфеля електронний мозок
й над долею Шимборської подумай хвилину.

Віслава Шимборська (переклад Колошук Г.Г.)