Первоцвіт

Ще у полі стільки снігу,
ще струмочок скутий льодом,
а первоцвіт уже на березі
виріс прекрасний, усміхнений.

Привіт, привіт, біла квіточко,
ясну голівку поверни до сонця,
вже лелеки прилетіли,
в небі чутно спів жайворонка.

Старі верби нахилили
М'які віти над квіткою:
"Де весна? Скажи, милий,
ти не бачив її випадково?"

Але він видно волів мовчати
Про що думав – хто ж здогадається?
Подивився на небо, подивився на поля,
І прошепотів тихо: "Як тут красиво..."

Владислав Бронєвський (переклад Колошук Г.Г.)